Słownik tematyczny polsko-ukraiński - ebook

WSTĘP

Słownik tematyczny polsko-ukraiński został opracowany w Katedrze Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego i jest pierwszym polsko-ukraińskim słownikiem tego rodzaju.

Słownik adresowany jest do szerokiego grona odbiorców – studentów, tłumaczy, biznesmenów, fachowców z różnych dziedzin, turystów. Może również służyć jako pomoc w nauce języka polskiego na Ukrainie.

Słownik zawiera około 45 000 haseł, podhaseł i ich odpowiedników, zebranych w 30 blokach tematycznych. Obejmuje słownictwo współczesnego języka polskiego i ukraińskiego, zarówno specjalistyczne, jak i potoczne, z uwzględnieniem materiału leksykograficznego, który nie był przedmiotem dotychczasowych opracowań.

Materiał zawarty w Słowniku został przedstawiony w przejrzystym układzie z podziałem na rzeczowniki, przymiotniki (w tym imiesłowy przymiotnikowe) i czasowniki wraz ze stałymi połączeniami wyrazowymi, w nielicznych przypadkach także na zaimki, liczebniki i przysłówki. W końcowej części bloków tematycznych umieszczono zwroty, idiomy i zdania, mające na celu ułatwienie praktycznego zastosowania leksyki z danej dziedziny.

Słownictwo każdego rozdziału zostało podzielone na grupy znaczeniowe. Hasła w ich obrębie podano w porządku alfabetycznym. Aby uniknąć powtarzania haseł, zastosowano odsyłacze (*).

Znakiem tyldy (~) zastępowany jest w podhasłach główny wyraz hasłowy i jego odpowiednik (w przypadku kilku odpowiedników tylda zastępuje pierwszy z nich).

W nawiasach podawane są człony wymienne wyrażeń, np.

karton mleka (soku) пакéт молокá (сóку),

człony fakultatywne, np.

przesiewać (przez sito) просівáти (чéрез си́то),

objaśnienia zawężające znaczenie wyrazu polskiego, np.

waza (na zupę) супни́к, сýпниця

gatunek (rodzaj) сорт, (jakość) я́кість,

i wyrazu ukraińskiego, np.

gorczyca гірчи́ця (у зернах),

a także warianty fonetyczne wyrazów ukraińskich typu іти́ (йти), взя́ти (узя́ти).

Ukośnikiem rozdzielane są formy męskie i żeńskie nazw osób, np.

sprzedawca/ sprzedawczyni продавéць/ продавщи́ця

i aspekty czasowników, np.

kupić/ kupować купи́ти/ купувáти.

Ponadto w Słowniku zasygnalizowano składnię rządu za pomocą form zaimków kto, co i кто, що, np.

podjąć się czego взя́ти (узя́ти) на сéбе що

oraz – za pomocą kwalifikatorów – różnice gramatyczne i stylistyczne w obu językach, np.

konserwa консéрви lm

chudzielec pot. худá люди́на.

Wyrazy ukraińskie mają zaznaczony akcent. W przypadku akcentowania wariantywnego podano dwa akcenty, np. нáфтóвий.ВСТУП

Польсько-український тематичний словник підготовлений на кафедрі україністики Варшавського університету. Видання є першим польсько-українським словником цього типу.

Словник призначений для широкого кола користувачів – студентів, перекладачів, бізнесменів, фахівців у різних галузях, туристів. Видання може також використовуватися для потреб вивчення польської мови в Україні.

Словник містить близько 45 000 заголовкових одиниць та їхніх відповідників, що зібрані у 30 тематичних блоках. Видання включає лексику сучасної польської та української мов, зокрема, спеціалізовану й розмовну. Частина матеріалу до цього часу не була предметом лексикографічних опрацювань.

Мовний матеріал Словника поділено на іменники, прикметники (дієприкметники) та дієслова, а також словосполучення з цими частинами мови. В ряді випадків у блоки включено займенники, числівники та прислівники. Наприкінці блоків містяться сталі словосполучення, ідіоми та речення, що допоможе у практичному вживанні тематичної лексики.

Матеріал розділів ділиться на семантичні групи. Заголовкові слова подано в алфавітному порядку. З метою уникнення повтору мовних одиниць вжито відсилки (*).

Знак тильди (~) заміняє заголовкове слово або його аналог; якщо польське слово має кілька відповідників, тильда заміняє перший з них.

У дужках подаються варіативні компоненти словосполучень, напр.:

karton mleka (soku) пакéт молокá (сóку),

факультативні компоненти, напр.:

przesiewać (przez sito) просівáти (чéрез си́то),

пояснення значень польського слова, напр.:

waza (na zupę) супни́к, сýпниця

gatunek (rodzaj) сорт, (jakość) я́кість,

або українського слова, напр.:

gorczyca гірчи́ця (у зернах),

а також фонетичні варіанти українських слів типу: іти́ (йти), взя́ти (узя́ти).

Косою рискою відділяються номінації осіб чоловічої та жіночої статі, напр.:

sprzedawca/ sprzedawczyni продавéць/ продавщи́ця,

та види дієслів, напр.:

kupić/ kupować купи́ти/ купувáти.

Крім того, у Словнику подаються форми керування за допомогою займенників kto, co i кто, що, напр.:

podjąć się czego взя́ти (узя́ти) на сéбе що,

а також – за допомогою позначок – граматичні та стилістичні відмінності слів в обох мовах, напр.:

konserwa консéрви lm

chudzielec pot. худá люди́на.

Українські слова мають зазначений наголос. У випадку варіативного наголошення подаються два наголоси, напр.: нáфтóвий.Skróty zastosowane w słowniku

Умовні скорочення у словнику

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| D | dopełniacz | родовий відмінок |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| hist. | historyczny | історичний |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| lm | liczba mnoga | множина |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| lp | liczba pojedyncza | однина |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| ndm | nieodmienny | невідмінюваний |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| pot. | potoczny | розмовний |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| zach. | zachodnioukraiński | західноукраїнський |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| zb. | zbiorowy | збірний |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| zob. | zobacz | дивись |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| żarg. | żargonowy | жаргонний |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+ALFABET POLSKI
ПОЛЬСЬКИЙ АЛФАВІТ

+----------------+----------------+----------------+----------------+----------------+
| A a | Ę ę | L l | P p | (V v) |
| | | | | |
| Ą ą | F f | Ł ł | (Q q) | W w |
| | | | | |
| B b | G g | M m | R r | (X x) |
| | | | | |
| C c | H h | N n | S s | Y y |
| | | | | |
| Ć ć | I i | Ń ń | Ś ś | Z z |
| | | | | |
| D d | J j | O o | T t | Ź ź |
| | | | | |
| E e | K k | Ó ó | U u | Ż ż |
+----------------+----------------+----------------+----------------+----------------+ALFABET UKRAIŃSKI
УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ

+----------------+----------------+----------------+----------------+----------------+
| А а | Є є | К к | С с | Ш ш |
| | | | | |
| Б б | Ж ж | Л л | Т т | Щ щ |
| | | | | |
| В в | З з | М м | У у | Ь ь |
| | | | | |
| Г г | И и | Н н | Ф ф | Ю ю |
| | | | | |
| Ґ ґ | І і | О о | Х х | Я я |
| | | | | |
| Д д | Ï ï | П п | Ц ц | |
| | | | | |
| Е е | Й й | Р р | Ч ч | |
+----------------+----------------+----------------+----------------+----------------+1. CZŁOWIEK

1. ЛЮДИНА

Wygląd zewnętrzny

Ciało i organizm ludzki, anatomia

Zmysły

Osobowość

Cechy charakteru, zachowanie

Uczucia, doznania

Czynności i stany

Myślenie, postrzeganie

Зовнішній вигляд

Людське тіло та організм, анатомія

Чуття

Особистість

Риси характеру, поведінка

Почуття, враження

Дії та стани

Мислення, сприйняття

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| WYGLĄD ZEWNĘTRZNY | | ЗÓВНІШНІЙ ВИ́ГЛЯД |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+

Rzeczowniki i wyrażenia rzeczownikowe – Імéнники та іменникóві словосполýчення

blondyn/ blondynka блонди́н/ блонди́нка

brunet/ brunetka брюнéт/ брюнéтка

szatyn/ szatynka шатéн/ шатéнка

chudzielec pot. худá люди́на

grubas, tłuścioch товстýн

karzeł кáрлик

wielkolud вéлетень

sobowtór двійни́к

■

aparycja зóвнішній ви́гляд

budowa ciała будóва тíла

atletyczna ~ атлети́чна ~

chód ходá

ciężki ~ важкá ~

lekki ~ легкá ~

powolny ~ повíльна ~

szybki ~ швидкá ~

figura фігýра

zgrabna ~ стрýнка ~

gest жест

gestykulacja жестикуля́ція

mimika мíміка

nadwaga надмíрна (зáйва) вагá

powierzchowność зóвнішність

rysy (twarzy) ри́си обли́ччя

spojrzenie пóгляд

sylwetka фігýра

uśmiech усмíшка, пóсмішка

wyraz twarzy ви́раз обли́ччя

wzrost зріст

■

blizna шрам

broda (zarost) бородá

brwi брóви

gęste ~ густí ~

zrośnięte ~ зрóслі ~

czoło чолó

niskie ~ низькé ~

wysokie ~ висóке ~

dłonie долóні

szorstkie ~ шóрсткі ~

wypielęgnowane ~ догля́нуті ~

dołek w brodzie я́мка на підборíдді

dołki na policzkach я́мки на щoкáх

kąciki кýтики

~ oczu ~ oчéй

~ ust ~ губ

łysina ли́сина

nogi нóги

zgrabne ~ стрункí ~

nos ніс

garbaty ~ ~ iз горби́нкою

orli ~ орли́ний ~

wydatny ~ вeли́кий ~

zadarty ~ кирпáтий ~

oczy óчі

brązowe (piwne) ~ кáрі ~

czarne ~ чóрні ~

niebieskie ~ голубí (блаки́тні) ~

szare ~ сíрі ~

zielone ~ зелéні ~

palce пáльці

cienkie ~ тонкí ~

grube ~ товстí ~

paznokcie нíгті

długie ~ дóвгі ~

krótkie ~ корóткі ~

piegi весня́нки, ластови́ння

podbródek підборíддя

kwadratowy ~ квадрáтне ~

podwójny ~ подвíйне ~

spiczasty ~ гóстре ~

policzki щóки

pucołowate ~ пухкí (товстí ) ~

zapadnięte ~ впáлі ~

ręce рýки

delikatne ~ нíжні ~

piękne ~ гáрні ~

silne ~ си́льні ~

rzęsy вíї

długie ~ дóвгі ~

podwinięte ~ зáгнуті ~

szyja ши́я

długa ~ дóвга ~

talia тáлія

cienka ~ оси́на ~

tors торс

owłosiony ~ волосáтий ~

twarz обли́ччя

blada ~ блідé ~

okrągła ~ крýгле ~

pociągła ~ ви́дoвжене ~

rumiana ~ рум’я́не ~

usta, wargi гýби, вустá

pełne ~ пóвні ~

umalowane ~ нафарбóвані ~

wąskie ~ вузькí ~

uszy вýха

odstające ~ відстовбýрчені ~

warkocz косá

wąsy вýса

włosy волóсся zb.

~ blond біля́ве ~

bujne ~ густé ~

ciemne ~ тéмне ~

długie ~ дóвге ~

farbowane ~ фарбóване ~

gęste ~ рідкé ~

jasne ~ свíтле ~

kasztanowe ~ каштáнове ~

kędzierzawe ~ хвиля́сте ~

kręcone ~ кучеря́ве ~

krótkie ~ корóтке ~

proste ~ прямé ~

rude ~ рудé ~

rzadkie ~ рідкé ~

siwe ~ си́ве ~

szpakowate ~ сивувáте ~, ~ з прóсіддю

zarost зáріст

zęby зýби

białe ~ бíлі ~

sztuczne ~ вставнí ~

znamię рóдимка, роди́ма пля́ма

Przymiotniki i wyrażenia przymiotnikowe – прикмéтники та прикметникóві словосполýчення

barczysty плечи́стий

brzydki негáрний, гидки́й

chudy худи́й

długonogi довгонóгий

elegancki елегáнтний

gruby товсти́й

ładny гáрний

łysy ли́сий

niezgrabny незгрáбний

niski низьки́й

opalony засмáглий

ostrzyżony підстри́жений

otyły гладки́й

piegowaty веснянкувáтий

piękny гáрний, краси́вий

pociągający принáдний

postawny постáвний

przeciętny серéдній, пересíчний

przystojny вродли́вий

seksowny сексуáльний

smagły смагля́вий

smukły струнки́й

subtelny тонки́й

szczupły худи́й, худорля́вий

tęgi дебéлий

wyprostowany прями́й, струнки́й

wysoki висóкий

wysportowany спорти́вної будóви

zgarbiony згóрблений, сутýлий

zgrabny струнки́й, згрáбний

Czasowniki i zwroty – дієсловá та дієслíвні словосполýчення

chodzić z gołą głową ходи́ти з непокри́тою головóю

czerwienić się червонíти

garbić się гóрбитися

kiwać głową кивáти

mrugać моргáти

otwierać oczy відкри́вати (розплю́щувати) óчі

podać rękę подáти рýку

schudnąć схýднути

spuszczać głowę опускáти гóлову

uścisnąć rękę поти́снути рýку

uśmiechać się посміхáтися

utyć потовстíти, потовстíшати

zaczerwienić się почервонíти

zadzierać głowę задирáти гóлову

zamykać oczy закривáти (заплю́щувати) óчі

zblednąć зблíднути

zmarszczyć brwi насýпити брóви

brzydkie kaczątko гидкé каченя́

chłop jak dąb міцни́й як дуб

czerwony jak burak червóний як буря́к

gruby jak beczka товсти́й як бóчка

łysy jak kolano ли́сий як колíно

skóra i kości кістки́ та шкíра

worki pod oczami мішки́ під очи́ма

■

Jak on/ ona wygląda? Як він/ вонá виглядáє?

On/ Ona jest він/ вонá

~ krzepkiej budowy ciała ~ міцнóї будóви тíла (статýри)

~ niskiego (średniego, wysokiego) ~ низькóго (висóкого, серéднього)

wzrostu. зрóсту (низьки́й, висóкий, серéднiй на зріст).

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| CIAŁO I ORGANIZM LUDZKI, | | ЛЮДСЬКÉ ТÍЛО ТА |
| ANATOMIA | | ОРГАНÍЗМ, АНАТÓМІЯ |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+

Rzeczowniki i wyrażenia rzeczownikowe – імéнники та іменникóві словосполýчення

częśсі ciała – части́ни тíла

bark плечé

biodro стегнó

brew бровá

broda бородá, підборíддя

brzuch живíт

członek член

czoło чолó

dłoń долóня

gałka oczna óчне я́блуко

genitalia генітáлії

głowa головá

grdyka, jabłko Adama кади́к, Адáмове я́блуко

jądra сім’я́ники, яє́чка

język язи́к

kark поти́лиця; ши́я

kciuk вели́кий пáлець

klatka piersiowa груднá клíтка

kolano колíно

kończyna кінцíвка

~ dolna ни́жня ~

~ górna вéрхня ~

krzyż, krzyże pot. кри́жі

lędźwie пóперéк lp

łokieć лíкоть

łono лобóк, лóно

łydka ли́тка

małżowina uszna вушнá рáковина

miednica таз

nadgarstek зап’я́сток, зап’я́стя

narządy płciowe zewnętrzne зóвнішні статéві óргани

noga ногá

nos ніс

nozdrze нíздря

odbyt анáльний óтвір, áнус, зáдній прохíд

pacha пáхва

palec пáлець

mały ~ мізи́нець

serdeczny ~ безімéнний ~

~ środkowy серéдній ~

~ wskazujący вказівни́й ~

paznokieć нíготь

penis пéніс

pępek пуп

pierś, piersi грудь, грýди

pięta п’ятá, п’я́тка

plecy спи́на lp

pochwa пíхва

podbródek підборíддя

podbicie підйóм

podeszwa підóшва

podudzie гомíлка

policzek щокá

pośladek сідни́ця

powieka повíка

przedramię передплíччя

ramię плечé, рукá

ręka рукá

rzęsa вíя

skóra шкíра

skroń скрóня

stopa стопá

sutek сосóк

szczęka щелéпа

szyja ши́я

śródręcze зап’я́сток, зап’я́стя

śródstopie плéсно, плю́сно

tułów тýлуб

twarz обли́ччя

ucho вýхо

udo стегнó

usta гýби, рот

wagina вагíна

warga губá

włos вóлос

żuchwa щелéпа

oko – óко

białko oka óчниий білóк

gałka oczna óчне я́блуко

oczodół óчна я́мка (запáдина, впáдина), очни́ця pot.

plamka żółta жóвта пля́ма

rogówka рогíвка, рогови́ця

siatkówka сіткíвка

soczewka криштáлик

spojówka кон’юнкти́ва

tęczówka рáйдужна оболóнка

źrenica зіни́ця

uzębienie – зýби

dziąsła я́сна

kieł íкло

korzeń zęba кóрінь зýба

siekacz різéць

szkliwo nazębne зубнá емáль

szyjka zęba ши́йка зýба

ząb зуб

~ mądrości ~ мýдрості

~ mleczny молóчний ~

~ przedni перéдній ~

~ stały постíйний ~

~ trzonowy кýтній ~

zębodół альвеóла

układ kostny – кісткóва систéма

chrząstka хрящ

czaszka чéреп, черепнá корóбка

goleń гомíлка

kostka (u nogi) щи́колотка, кíстка

kościec кістя́к

kości policzkowe ви́лиці

kość кíстка

~ ogonowa кýприк

kręg хребéць

~ szyjny ши́йний ~

kręgosłup спинни́й хребéт

łopatka лопáтка

mostek грудни́на

obojczyk ключи́ця

rzepka (kolanowa) надколíнок, колíнна чáшка

staw суглóб

stos pacierzowy спинни́й хребéт

szkielet скелéт

ścięgno сухожи́лля

~ Achillesa ахіллéсове ~

żebro ребрó

narządy wewnętrzne – внýтрішні óргани

aorta аóрта

błędnik лабіри́нт

drogi oddechowe дихáльні шляхи́

dwunastnica дванадцятипáла ки́шка

gardło гóрло

gruczoł зáлоза

~ wydzielania wewnętrznego (zewnętrznego) ~ внýтрішньої (зóвнішньої) секрéції

jajnik яє́чник, яйни́к

jajowód яйцепрóвід

jama порожни́на

~ brzuszna черевнá ~

~ nosowa носовá ~

~ ustna ротовá ~, рот

jelita кишéчник

jelito ки́шка

~ cienkie тонкá ~

~ grube товстá ~

~ proste прямá ~

język язи́к

komora serca шлýночок сéрця

komórka кліти́на

kora mózgowa корá півкýль головнóго мóзку

krtań гортáнь

krwiobieg кровоóбіг

macica мáтка

mięsień м’яз

~ sercowy серцéвий ~

migdałki мигдáлики

moczowód сечовíд

moszna мошóнка

mózg мóзок

móżdżek мозóчок

naczynia суди́ни

~ krwionośne кровонóсні ~

~ limfatyczne лімфати́чні ~

nadnercze надниркóва зáлоза

narząd óрган

~ słuchu ~ слýху

~ smaku ~ смакý

~ węchu ~ ню́ху

~ wzroku ~ зóру

narządy óргани

~ oddychania ~ ди́хання

~ płciowe статéві ~

~ ruchu ~ рýху

~ trawienia ~ трáвлення

nerka, nerki ни́рка, ни́рки

nerw нерв

~ rdzeniowy спи́нно-мозкови́й ~

~ wzrokowy зорови́й ~

opłucna плéвра, прилегенéва і підрéберна плéвра

opony mózgowe мозковí оболóнки

organ óрган

oskrzela брóнхи

otrzewna очерéвина

pęcherz moczowy сечови́й міхýр

pęcherzyk żółciowy жóвчний міхýр

pień mózgu стóвбур мóзку

plemnik сперматозóїд

płuco, płuca легéня, легéні

podniebienie піднебíння

półkule mózgowe півкýлі головнóго мóзку

prostata простáта, передміхурóва зáлоза

przegroda serca серцéва перегорóдка

przełyk стравохíд

przepona діафрáгма

przewód pokarmowy шлункóво-кишкóвий тракт

przysadka mózgowa гіпóфіз

rdzeń kręgowy спинни́й мóзок

serce сéрце

struny głosowe голосовí зв’я́зки

system nerwowy нервóва систéма

szpik kostny кісткóвий мóзок

szyjka macicy ши́йка мáтки

śledziona селезíнка

ślepa kiszka pot. апéндикс

tarczyca щитови́дна зáлоза, щитови́дка

tchawica трахéя

tętnica артéрія

~ wieńcowa вінцéва (коронáрна) ~

tkanka ткани́на

~ chrzęstna хрящовá ~

~ kostna кістковá ~

~ mięśniowa м’язовá ~

~ nerwowa нервóва ~

~ tłuszczowa жировá ~

trąbka Eustachiusza євстáхієва трубá

trzustka підшлункóва зáлоза

układ систéма

~ krążenia кровоóбіг

~ krwionośny кровонóсна ~

~ oddechowy ди́хальний апарáт

~ odpornościowy імýнна ~

~ sercowo-naczyniowy серцéво-суди́нна ~

~ trawienny травнá ~

wątroba печíнка

wiązadła głosowe голосовí зв’я́зки

wnętrzności нýтрощі

woreczek żółciowy жóвчний міхýр

wyrostek robaczkowy апéндикс

zakończenia nerwów нервóві закíнчення

zastawki serca клáпани сéрця

żołądek шлýнок

żyła вéна, жи́ла

bicie serca биття́ сéрця

krążenie krwi кровоóбіг

krew кров

łza, łzy сльозá, сльóзи

oddychanie ди́хання

przemiana materii, metabolizm перетвóрення речови́н, метаболíзм

trawienie трáвлення

wdech вдих

wydech ви́дих

od stóp do głów з голови́ до ніг

żelazny organizm залíзний органíзм

■

Drżeć na całym ciele. Тремтíти всíм тíлом.

Łzy napływają do oczu. Сльóзи навертáються на óчі.

Nogi odmawiają posłuszeństwa. Нóги не тримáють.

W zdrowym ciele zdrowy duch. У здорóвому тíлі – здорóвий дух.

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| ZMYSŁY | | ЧУТТЯ́ |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+

Rzeczowniki – імéнники

narządy zmysłów – óргани чуттíв

dotyk дóтик

powonienie, węch нюх

słuch слух

smak смак

wzrok зір

■

aromat аромáт, зáпах

ciepło теплó

cisza ти́ша

dźwięk звук

głos гóлос

głuchota глухотá

hałas гáлас

widok вид

woń аромáт, зáпах

zapach зáпах

zimno хóлод

■

dalekowidz далекозóрий

daltonista дальтóнік

krótkowidz короткозóрий

niewidomy сліпи́й, незря́чий

głuchy глухи́й

Przymiotniki i wyrażenia przymiotnikowe – прикмéтники та прикметникóві словосполýчення

bezdźwięczny беззвýчний

cichy ти́хий

donośny гoлoсни́й, гучни́й

dotykowy дотикóвий

dźwięczny дзвінки́й

dźwiękowy звукови́й

gładki глáдкий

głośny голосни́й

głuchy глухи́й

gorzki гірки́й

kwaśny ки́слий

miękki м’яки́й

niesłyszalny нечýтний

niewyraźny нечітки́й

niezły w smaku непогáний на смак

pachnący пахýчий, запашни́й

przyjemny w dotyku приє́мний на дóтик

słodki солóдкий

słyszalny чýтний

szorstki шорстки́й

ślepy слiпи́й

śmierdzący смердю́чий

twardy тверди́й

wrażliwy чутли́вий, вразли́вий

wyraźny чітки́й

zmysłowy чуттє́вий

Czasowniki i zwroty – дієсловá та дієслíвні словосполýчення

czuć почувáти

czytać читáти

~ na głos ~ вгóлос

dotykać/ dotknąć доторкáтися/ доторкнýтися

głuchnąć глýхнути

hałasować галасувáти

nasłuchiwać прислухáтися

nie słyszeć не чýти

~ na jedno ucho ~ на однé вýхо

nosić okulary носи́ти окуля́ри

pachnieć пáхнути

patrzeć/ popatrzeć диви́тися/ подиви́тися

przeglądać się w lustrze диви́тися у дзéркало

przypominać w smaku нагáдувати на смак

psuć sobie wzrok псувáти зір

słuchać слýхати

słyszeć чýти

smakować смакувáти

spoglądać/ spojrzeć глядíти/ гля́нути

spostrzec помíтити, спостерегти́

stracić słuch (wzrok) втрáтити слух (зір)

ślepnąć слíпнути

śmierdzieć смердíти

wąchać ню́хати

widzieć бáчити

wyczuwać dotykiem відчувáти на дóтик

zobaczyć побáчити

głuchy jak pień глухи́й як пень

miękki jak jedwab м’яки́й як шовк

ostry jak brzytwa гóстрий як бри́тва (як лéзо)

sokoli wzrok соколи́ний (орли́ний) зір, соколи́ні óчі

twardy jak skała тверди́й як кáмінь

■

widać gołym okiem ви́дно гóлим (неозбрóєним) óком

wydaje się na pierwszy rzut oka здає́тся на пéрший пóгляд

■

Proszę o ciszę! Будь лáска, тихíше!

Proszę zachować ciszę. Прóшу дотри́муватися ти́ші.

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| OSOBOWOŚĆ | | ОСОБИ́СТІСТЬ |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+

Rzeczowniki – імéнники

awanturnik/ awanturnica скандалíст/ скандалíстка

bohater герóй

brudas/ brudaska замазýра, нечепýра

choleryk холéрик

chytrus/ chytruska хитрýн/ хитрýнка

ciamajda тюхтíй/ розтелéпа

czyścioch/ czyściocha чепурýн/ чепурýха

darmozjad дармоḯд

dowcipniś/ dowcipnisia жартівни́к/ жартівни́ця

dziwak/ dziwaczka дивáк/ дивáчка

flegmatyk флегмáтик

gaduła базíка

głupiec дýрень

histeryk/ histeryczka істéрик/ істери́чка

hulaka гуля́ка, гультя́й, гульвíса

idealista/ idealistka ідеалíст/ ідеалíстка

ignorant/ ignorantka нéук, невíглас

intrygant/ intrygantka інтригáн/ інтригáнка

jędza вíдьма

kłamca, kłamczuch/ kłamczucha pot. брехýн/ брехýнка

kokietka кокéтка

krętacz/ krętaczka крутíй/ крутíйка

leń, leniuch лéдар, лíнюх

lizus/ lizuska підлабýзник/ підлабýзниця

łakomczuch/ łakomczucha, łasuch ласýн/ ласýнка

marzyciel/ marzycielka мрíйник/ мрíйниця

melancholik/ melancholiczka меланхóлік/ меланхoлíчка

mędrzec мудрéць

milczek мовчýн

nierób нерóба

nieuk нéук

obibok ледацю́га

obieżyświat бродя́га, волоцю́га

obłudnik/ obłudnica лицемíр/ лицемíрка

optymista/ optymistka оптимíст/ оптимíстка

pechowiec невдáха

pedant/ pedantka педáнт/ педáнтка

pesymista/ pesymistka песимíст/ песимíстка

plotkarz/ plotkarka пліткáр/ пліткáрка

podrywacz pot. донжуáн, ловелáс

pracoholik/ pracoholiczka pot. трудогóлік

pragmatyk прагмáтик

romantyk/ romantyczka ромáнтик

samotnik/ samotnica відлю́дник

sknera скнáрa, скупáр, скупердя́й

smakosz гурмáн

spryciarz/ spryciara pot. спри́тна люди́на

szaleniec безýмець

szczęściarz/ szczęściara pot. щасли́вець

tchórz боягýз

ulubieniec/ ulubienica улю́бленець/ улю́блениця

uwodziciel/ uwodzicielka спокýсник/ спокýсниця

wesołek веселýн

wiercipięta непоси́да, дзи́ґа

zgrywus/ zgrywuska pot. жартівни́к/ жартівни́ця

złośnik/ złośnica злю́ка pot.

Przymiotniki i wyrażenia przymiotnikowe – прикмéтники та прикметникóві словосполýчення

aktywny акти́вний

bezinteresowny безкори́сливий

bierny паси́вний

chciwy жáдібний

chytry хи́трий

cierpliwy терпля́чий

czuły нíжний

dobroduszny добродýшний

dobry дóбрий, хорóший

dobrze wychowany ви́хований

dociekliwy допи́тливий

dowcipny дотéпний

dumny гóрдий

dzielny стійки́й, мýжнiй

ekscentryczny ексцентри́чний

energiczny енергíйний

gadatliwy балакýчий

głupi дурни́й

gościnny гости́нний

grzeczny чéмний, ґрéчний

humorzasty pot. примхли́вий

interesowny кори́сливий

kontaktowy контáктний

lekkomyślny легковáжний

leniwy ліни́вий

małomówny мовчазни́й

mądry розýмний

miły ми́лий, приє́мний

naiwny наḯвний

niecierpliwy нетерпля́чий

niemoralny аморáльний

nieśmiały соромли́вий

nietaktowny нетактóвний

nieuczciwy нечéсний

nieufny недовíрливий

nieuprzejmy нечéмний

obłudny лицемíрний

obojętny na wszystko байдýжий до всьóго

odpowiedzialny відповідáльний

odważny мýжній, відвáжний

opanowany cтри́маний

otwarty відкри́тий

pogodny спокíйний, врівновáжений

porywczy запальни́й

porządny поря́дний

poważny серйóзний

pracowity працьови́тий

przyzwoity пристóйний

ruchliwy рухли́вий

sentymentalny сентиментáльний

skąpy скупи́й

skromny скрóмний

spostrzegawczy спостерéжливий

sprawiedliwy справедли́вий

sprytny спри́тний

sumienny сумлíнний

surowy сувóрий

sympatyczny симпати́чний

szczery щи́рий

szczodry щéдрий

szlachetny шляхéтний

śmiały сміли́вий, мýжній

taktowny тактóвний

towarzyski товари́ський

uczciwy чéсний

uczynny готóвий допомогти́

ufny довíрливий

uległy постýпливий, покíрний

uparty впéртий (упéртий)

uprzejmy ввíчливий (увíчливий)

utalentowany таланови́тий

wrażliwy вразли́вий, чýйний

wybredny вередли́вий

wymagający вимóгливий

wyniosły пихáтий

wyrozumiały поблáжливий

wytrwały наполéгливий

zamknięty w sobie зáмкнений

zapalczywy запальни́й

zarozumiały самовпéвнений

zasadniczy принципóвий

zazdrosny ревни́вий, зáздрісний

zdolny здíбний

złośliwy злíсний, злóбний, недобрози́чливий

zły злий, погáний

życzliwy добрози́чливий, привíтний

chytry jak lis хи́трий як лис

ciemny jak tabaka w rogu дурни́й як пень

czarna owca бíла ворóна

dziecko szczęścia щасли́вець

niebieski ptak нерóба, вíтер в головí

ni pies, ni wydra ні ри́ба, ні м’я́со

pożeracz serc серцеḯд

uparty jak osioł впéртий (упéртий) як осéл (як віслю́к)

w czepku urodzony у сорóчці народи́вся

wierny jak pies вірни́й як пес (як собáка)

złote serce золотé сéрце

■

Cicha woda brzegi rwie. Ти́ха водá грéблі рве.

Niedaleko pada jabłko od jabłoni. Недалéко пáдає я́блуко від я́блуні.

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| CECHY CHARAKTERU, | | РИ́СИ ХАРÁКТЕРУ, |
| ZACHOWANIE | | ПОВЕДÍНКА |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+

Rzeczowniki i wyrażenia rzeczownikowe – імéнники та іменникóві словосполýчення

bezinteresowność безкори́сливість

bohaterstwo герóйство

brak zasad безпринци́пність

charakter харáктер

nieugięty ~ залíзний ~

silny ~ си́льний ~

słaby ~ слабки́й ~

trudny ~ важки́й ~

chciwość жáдíбність

dobroć добротá

dociekliwość допи́тливість

dokładność ретéльність

drobiazgowość дріб’язкóвість

duma гóрдість

dzielność стíйкість, хорóбрість

gadatliwość, gadulstwo pot. балакýчість

honor честь

interesowność кори́сливість

lekkomyslność легковáжність

lenistwo лíнощі

marzycielstwo мрíйництво

naiwność наḯвність

naturalność неви́мушеність

nieśmiałość соромли́вість

obłuda лицемíрство

optymizm оптимíзм

pesymizm песимíзм

poczucie humoru почуття́ гýмору

pomysłowość кмітли́вість

pracowitość працьови́тість

pragmatyzm прагмати́зм

próżność пихáтість, марнослáвство

pryncypialność принципóвість

przekora норови́стість

pycha пи́ха, гóнор

sentymentalizm сентиментáльність

serdeczność сердéчність

skromność скрóмність

sposób bycia манéра поведíнки

sprawiedliwość справедли́вість

spryt спри́тність

sumienie сумлíння, сóвість

sumienność сумлíнність

szczerość щи́рість

szczodrość щéдрість

szlachetność шляхéтність

takt такт, тактóвність

talent талáнт

tolerancja терпи́мість, толерáнтність

ufność довíрливість, довíра

wada вáда, недóлік

wierność вíрність

wrażliwość вразли́вість, чутли́вість

wyrozumiałość поблáжливість

wytrwałość ви́тримка

zaleta позити́вна я́кість

zasadniczość принципóвість

zdolności здíбність, талáнт

złośliwość злóбність, недобрози́чливість

życzliwość добрози́чли́вість, привíтність

Czasowniki i zwroty – дієсловá та дієслíвні словосполýчення

chwalić się хвали́тися

kłamać обмáнювати, брехáти

odznaczać się sprytem відзначáтися спри́тністю

panować nad sobą володíти собóю

postępować поступáти

~ lekkomyślnie ~ легковáжно

~ rozważnie ~ розýмно

robić głupstwa роби́ти дурни́ці

stchórzyć побоя́тися

ulegać wpływom піддавáтися впли́ву

wyróżniać się виділя́тися, вирізня́тися

wywierać wpływ впливáти

zachowywać się повóдитися

~ naturalnie ~ неви́мушено

aż do przesady пóнaд мíру

bez charakteru безхарáктерний, слабохарáктерний

być na luzie pot. бýти розслáбленим, не пáритись

dumny jak paw гóрдий як пáва

dusza towarzystwa душá товари́ства

wielkie zalety ducha висóкі духóвні я́кості

wilk w owczej skórze вовк в овéчій шкýрі

z czystym sumieniem з чи́стою сóвістю

■

Cechuje go/ ją skromność. Йомý/ Їй власти́ва скрóмність.

Jest uzdolniony/ uzdolniona muzycznie. У ньóго/ у неї музи́чний талáнт.

Jest zdolny do wszystkiego. Він здáтний на все.

Łatwo nawiązuje kontakt z ludźmi. Він/ Вонá лéгко нав’я́зує контáкти з людьми́.

Ma zasady. Йомý/ їй власти́ва принципóвість.

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| UCZUCIA, DOZNANIA | | ПОЧУТТЯ́, ВРÁЖЕННЯ |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+

Rzeczowniki – імéнники

akceptacja схвáлення

apatia апáтія

duma гóрдість

emocja емóція

gniew гнів, злість

humor гýмор, нáстрій

lekceważenie нéхтування

litość жáлість, милосéрдя

miłość кохáння, любóв

nadzieja надíя, сподівáння

nienawiść ненáвисть

nuda нудьгá

obraza обрáза

podniecenie збýдження

pogarda прези́рство, зневáга

pragnienie бажáння, прáгнення

przyjemność задовóлення

radość рáдість

rozczarowanie розчарувáння

rozkosz насолóда

rozpacz рóзпач

satysfakcja задовóлення

seks секс

smutek смýток, сум, журбá

stres стрес

szacunek повáга

szczęście щáстя

szok шок

tęsknota тýга, журбá

troska турбóта

uczucie почуття́

uznanie визнáння

wątpliwość сýмнів

wdzięczność вдя́чність

wrażenie врáження

wrogość ворожнéча

wsparcie підтри́мка

współczucie співчуття́

wstrząs потрясíння

wstyd сóром

wściekłość лють

wzruszenie хвилювáння, зворýшення

zachwyt захóплення

zadowolenie задовóлення

zaufanie довíра

zawiść зáздрість

zazdrość рéвнощі, зáздрість

zdumienie здивувáння

zdziwienie здивувáння

złość злість

zmartwienie журбá

żal жаль, жáлість

Przymiotniki – прикмéтники

apatyczny апати́чний

dodatni позити́вний

emocjonalny емоцíйний

negatywny негати́вний

nieszczęśliwy нещасли́вий

niezadowolony незадовóлений

obrażony обрáжений

pechowy невезýчий

pozytywny позити́вний

seksualny сексуáльний

smutny сумни́й, зажýрений

szczęśliwy щасли́вий

ujemny негати́вний

uradowany зрадíлий

wesoły весéлий

wrogi ворóжий

wstrząśnięty врáжений

wściekły лю́тий

wzruszony схвильóваний, зворýшений

zachwycony захóплений

zadowolony задовóлений

zdziwiony здивóваний

zmęczony стóмлений

Czasowniki i zwroty – дієсловá та дієслíвні словосполýчення

akceptować погоджувáтися

bać się боя́тися

być бýти

~ nie w humorze ~ в погáному нáстрої

~ w dobrym humorze ~ в хорóшому нáстрої

~ zazdrosnym ревнувáти

~ zdumionym здивувáтися

chcieć хотíти

cierpieć страждáти

cieszyć się радíти

czuć відчувáти

~ ból ~ біль

~ wdzięczność ~ вдя́чність

czuć się відчувáти себé

~ urażonym ~ обрáженим

dbać дбáти, піклувáтися

denerwować się нервувáти, хвилювáтися

doznać зазнáти

~ zawodu розчарувáтися

dziwić się дивувáтися

gardzić зневажáти

gniewać się сéрдитися, гнíватися

kochać люби́ти, кохáти

krępować się сорóмитися

lekceważyć нéхтувати

liczyć na co розрахóвувати на що

lubić люби́ти

martwić się жури́тися

mieć nadzieję мáти надію, надíятися

napawać się милувáтися, насолóджуватися

nienawidzić ненáвидіти

nudzić się нудьгувáти

obrazić (się)/ obrażać (się) обрáзити(ся)/ ображáти(ся)

odczuwać відчувáти

~ smutek ~ сум

~ zadowolenie ~ задовóлення

~ zmęczenie ~ втóму

okazywać виявля́ти

~ radość ~ рáдість

~ szacunek ~ повáгу

otoczyć troską kogo оточи́ти кого турбóтою, піклувá тися про кого

płakać плáкати

podobać się подóбатися

pragnąć прáгнути, бажáти

przejmować się хвилювáтися, переживáти

przeżywać переживáти

rozczarować się розчарувáтися

rozpaczać впадáти (упадáти) в рóзпач (у вíдчай)

smucić się сумувáти, тужи́ти, жури́тися

szanować шанувáти

szczycić się пишáтися

śmiać się смiя́тися

tęsknić тужи́ти

ufać довіря́ти

wątpić сумнівáтися

wspierać підтри́мувати

współczuć співчувáти

wstydzić się сорóмитися

wzruszać się зворýшуватися

zachwycać się захóплюватися

zazdrościć зáздрити

złościć się сéрдитися, зли́тися

żałować шкодувáти

życzyć бажáти

palić się ze wstydu горíти від сóрому

pokładać nadzieje w kim покладáти надíї на кого

przełknąć obrazę проковтнýти обрáзу

tonąć we łzach тонýти у сльозáх

wpaść w zachwyt прийти́ у зáхват

wprawiać w zdumienie здивувáти

zaśmiewać się do łez смія́тися до сліз

zrobić wrażenie na kim cпрáвити врáження на кого

■

Chce mi się spać. Я хóчу спáти.

Chętnie ci pomogę. Із задовóленням (Охóче) тобí допомóжу.

Cierpi z powodu choroby swego brata. Він переживáє чéрез хворóбу свóго брáта.

Cieszę się z twego sukcesu. Радíю твоє́му ýспіху.

Czego oko nie widzi, tego sercu nie żal. Óчі не бáчать – сéрце не боли́ть.

Dziwię się, że nic nie odpowiedziałeś. Менí ди́вно, що ти нічóго не від повíв.

Ku memu zdziwieniu pojawił się. Як не ди́вно, він з’яви́вся.

Lubię go. Він менí подóбається.

Nie chcę tego robić. Не хóчу цьóго роби́ти.

Nie obrażaj się o byle co (o głupstwa). Не ображáйся чéрез дрібни́ці (дурни́ці).

Nie przejmuj się! Не переживáй! Не переймáйся!

Nie znoszę takiego zachowania. Не перенóшу такóї поведíнки.

Ona mi się bardzo podoba. Вонá менí дýже подóбається.

Proszę przyjąć wyrazy szacunku. Приймíть слóва шáни.

Rad jestem, że... Я рáдий, що...

Smutno mi. Менí сýмно.

Strach ma wielkie oczy. Страх мáє вели́кі óчі.

To go nudzi. Це наганя́є на ньóго нудьгý.

To marzenia ściętej głowy. Це порóжні мрíї.

Wstyd mi za ciebie. Менí сóромно за тéбе.

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| CZYNNOŚCI I STANY | | ДÍЇ ТА СТÁНИ |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+

Rzeczowniki i wyrażenia rzeczownikowe – імéнники та іменникóві словосполýчення

bieg біг

chodzenie ходьбá, ходíння

dotykanie дóтик

działanie дíя

leżenie лежáння

odpoczynek відпочи́нок

pisanie писáння

płacz плач

praca прáця

ruch рух

sen сон

lekki ~ легки́й ~

mocny ~ міцни́й ~

skok стрибóк

spacer прогýлянка

śmiech сміх

wykonywanie виконáння

zmęczenie втóма

Czasowniki i zwroty – дієсловá та дієслíвні словосполýчення

biegać бíгати

brać брáти

budzić się прокидáтися

chcieć хотíти

chodzić ходи́ти

chować (się) ховáти(ся)

chwytać хапáти

dawać давáти

działać дíяти

gadać балáкати, патя́кати

gapić się ви́тріщáтися

iść іти́ (йти)

kłaść клáсти

kłaść się лягáти

krzyczeć кричáти

leżeć лежáти

łapać лови́ти, хапáти

mówić говори́ти

~ otwarcie ~ відкри́то

~ prawdę ~ прáвду

naciskać натискáти

nieść нести́

odpoczywać відпочивáти

otwierać/ otworzyć відкривáти/ відкри́ти, відчиня́ти/ відчини́ти

pchać штовхáти

pisać писáти

pluć плювáти

płakać плáкати

pochylać się нахиля́тися

podnosić піднімáти, підіймáти

pokazywać покáзувати

położyć поклáсти

położyć się лягти́

popychać штовхáти

pójść піти́

pracować працювáти

próżnować байдикувáти

przesuwać пересувáти

przewracać się пáдати, перекидáтися

robić роби́ти

rozmawiać розмовля́ти

ruszać рýхати, рушáти, торкáти

ruszać się рýхатися

rzucać ки́дaти

siadać сідáти

siedzieć сидíти

skakać стрибáти

skręcać/ skręcić повертáти/ повернýти

~ w lewo ~ влíво

~ w prawo ~ впрáво

spacerować гуля́ти

spać спáти

stać стоя́ти

stanąć стáти

stukać стýкати

śmiać się смія́тися

śpieszyć się поспішáти

trzymać (się) тримáти(ся)

uderzać/ uderzyć вдаря́ти/ вдáрити

usiąść сíсти

wieszać вíшати

wracać/ wrócić повертáти/ повернýтися

wręczać вручáти

wyciągać діставáти, витя́гувати

wykonywać викóнувати

wziąć взя́ти

zajść зáйти

zamykać/ zamknąć закривáти/ закри́ти, зачиня́ти/ зачини́ти

zasypiać/ zasnąć засипáти/ заснýти

ziewać позіхáти

zmęczyć się стоми́тися

znaleźć знайти́

mleć językiem молóти язикóм

mówić prosto z mostu говори́ти прóсто з мóсту

■

Jak sobie pościelesz, tak się wyśpisz Що посíєш, те й пожнéш.

Mowa jest srebrem, a milczenie złotem. Мóва – срíблo, а мовчáння – зóлото.

+--------------------------+--------------------------+--------------------------+
| MYŚLENIE, POSTRZEGANIE | | МИ́СЛЕННЯ, СПРИЙНЯТТЯ́ |
+--------------------------+--------------------------+--------------------------+

Rzeczowniki i wyrażenia rzeczownikowe – імéнники та іменникóві словосполýчення

analiza анáліз

błąd поми́лка

decyzja рíшення

doświadczenie дóсвід

dziedzina wiedzy гáлузь знання́

fantazja фантáзія

głupota дýрість

ignorancja нéуцтво

intelekt інтелéкт

inteligencja інтелігéнтність

kwestia питáння, проблéма

logika лóгіка

mądrość мýдрість

~życiowa життє́ва ~

myśl дýмка

opinia дýмка, пóгляд, характери́стика

pamięć пáм’ять

pogląd пóгляд

pojęcie поня́ття, (rozumienie) розумíння

pojmowanie сприйняття́, розумíння

pomyłka поми́лка

problem проблéма

propozycja пропози́ція

punkt widzenia тóчка зóру