MENU
Nasze ceny
Przeczytaj fragment on-line
Ukraina. Portret zbiorowy - ebook
„Ukraina. Portret zbiorowy” to poruszający zbiór poetyckich miniatur, który staje się świadectwem wojny widzianej oczami zwykłych ludzi. Każdy z 39 utworów to zapis osobistej historii. Wiersze przeplatają się z ukraińskimi tłumaczeniami, tworząc most między językami i narodami, podkreślając uniwersalny wymiar cierpienia. To literacki dokument czasu — głęboko empatyczny i potrzebny.
| Kategoria: | Poezja |
| Zabezpieczenie: |
Watermark
|
| ISBN: | 978-83-8414-431-2 |
| Rozmiar pliku: | 1,2 MB |
FRAGMENT KSIĄŻKI
2. Metro Charków
_początek marca 2022_
pociąg tu stoi i stoi
można rozłożyć koc
i przespać się
gdy nikt nie zagląda
układam lalki na siedzeniach
one zawsze bały się otwierania drzwi
i tego że trzeba szybko wysiadać
teraz nikt cię nie szturchnie
pociąg czeka i czeka
gwar rozmów
niektórzy przynieśli
do metra namioty
rozstawiają je na peronie
myślę
— jak na wycieczkę
ale tu nie ma
lasu trawy
jest beton
przerażony tłum
i nagły odgłos
spadającego piekła2. Метро Харків
початок березня 2022
потяг тут стоїть і стоїть
можна gостелити коцик
і поспати
поки ніхто не заглядає
складаю ляльки на сидіннях
вони завжди боялися відкриття дверей
і тогó що потрібно швидко виходити
тепер ніхто тебе не штовхне
потяг чекає і чекає
гул розмов
дехто приніс
до метра намети
розкладаючи їх на пероні
думаю
— як на екскурсії
але ж тут немає
лісу трави
є бетон
нажаханий натовп
і раптовий гуркіт
пекла що падає3. Most w Irpieniu
_marzec 2022_
babcia
stąpa po kładce
powoli
trochę sztywno
niesie tłumoczek
butelkę wody
chleb
ostrożnie stawia stopy
bo słabe
ubrania też nie chce
zabrudzić
aby się tylko nie przewrócić
dojść pod ten
zawalony most
tam stoją młodzi
pomogą i Bóg pomoże
trzeba jeszcze kilka kroków
wybuchy
nie słyszy dobrze
więc nie boi się bardziej
tylko widzi
inni uciekają
więc chyba trzeba szybciej
ale serce boli
doszła pod most
do wody
żywej jeszcze3. Міст в Ірпені
березень 2022
бабуся
ступає по кладці
повільно
трохи скуто
несе клунок
пляшку води
хліб
обережно ставить стопи
бо слабкі
не хоче
забруднити одяг
лиш би не впасти
дійти до цього
зруйнованого мосту
там стоїть молодь
вона допоможе і Бог допоможе
ще кілька кроків
вибухи
погано чує
тому не боїться більше
тільки бачить
інші тікають
тож мабуть треба швидше
але болить серце
дійшла під міст
до води
ще живої4. Potrzeba trzech tysięcy worków na zwłoki
zabici leżą pod lasem
na ulicy
koło domów
na autobusowym przystanku
koło osiedlowej huśtawki
mężczyzna z rowerem
jechał po zakupy
teraz rozsypane
wokół nóg
i rozerwanego buta
ziemniaki chleb
cebula
worki nie zawsze
są czarne
trudno zdobyć tyle
czasem przysyłają mniejsze
na dzieci
tak dziwnie bez trumny
skąd wziąć tyle trumien
Borodianka Bucza
Charków Irpień
Mariupol Hostomel
ciał czasem nie można
zidentyfikować
więc leżą w workach
brata tego starszego pana
szukano długo
ciało nie miało głowy
znaleziono ją później
zbyt straszne
by pisać o tym w wierszu
więc gdzie o tym pisać
na cmentarzu krzyże
bez kamiennych nagrobków
tylko kopczyki z ziemią
wianuszki kwiatów
i płaczący ludzie
***
moją babcię Annę
Polkę wywiezioną przez Rosjan
w 1940 roku
ze Lwowa do Kazachstanu
i zmarłą z głodu
też pochowano bez trumny
lecz wtedy nie było plastikowych worków
tylko kapa przyniesiona z łóżka
zielona w żółte kwiatki
nagle rozkwitłe
na okrutnym śniegu4. Потрібно три тисячі пакетів для трупів
убиті лежать під лісом
на вулицях
біля будинків
на автобусній зупинці
біля сусідської гойдалки
чоловік з велосипедом
їхав за покупками
тепер розкидані
біля його ніг
і розірваного черевика
картопля хліб
цибуля
пакети не завжди
чорні
важко отримати достатню кількість
іноді надсилають менші
для дітей
так дивно без труни
де взяти стільки трун
Бородянка Буча
Харків Ірпінь
Маріуполь Гостомель
іноді тіла неможливо ідентифікувати
тому лежать у пакетах.
брата цього старшого чоловіка
довго шукали
тіло було без голови
її знайшли пізніше
занадто жахливо
щоб писати про це у вірші
а де ж про це писати
на цвинтарі хрести
жодних кам'яних надгробків
лише насипи землі
вінки квітів
і плачі людей
***
мою бабусю Анну
польку вивезли зі Львова до Казахстану
1940 року
і вона померла з голоду
її також поховали без труни
та тоді не було поліетиленових пакетів
лише коцик принесений з ліжка
зелений у жовті квіти
що раптом розквітли
на лютому снігу
_początek marca 2022_
pociąg tu stoi i stoi
można rozłożyć koc
i przespać się
gdy nikt nie zagląda
układam lalki na siedzeniach
one zawsze bały się otwierania drzwi
i tego że trzeba szybko wysiadać
teraz nikt cię nie szturchnie
pociąg czeka i czeka
gwar rozmów
niektórzy przynieśli
do metra namioty
rozstawiają je na peronie
myślę
— jak na wycieczkę
ale tu nie ma
lasu trawy
jest beton
przerażony tłum
i nagły odgłos
spadającego piekła2. Метро Харків
початок березня 2022
потяг тут стоїть і стоїть
можна gостелити коцик
і поспати
поки ніхто не заглядає
складаю ляльки на сидіннях
вони завжди боялися відкриття дверей
і тогó що потрібно швидко виходити
тепер ніхто тебе не штовхне
потяг чекає і чекає
гул розмов
дехто приніс
до метра намети
розкладаючи їх на пероні
думаю
— як на екскурсії
але ж тут немає
лісу трави
є бетон
нажаханий натовп
і раптовий гуркіт
пекла що падає3. Most w Irpieniu
_marzec 2022_
babcia
stąpa po kładce
powoli
trochę sztywno
niesie tłumoczek
butelkę wody
chleb
ostrożnie stawia stopy
bo słabe
ubrania też nie chce
zabrudzić
aby się tylko nie przewrócić
dojść pod ten
zawalony most
tam stoją młodzi
pomogą i Bóg pomoże
trzeba jeszcze kilka kroków
wybuchy
nie słyszy dobrze
więc nie boi się bardziej
tylko widzi
inni uciekają
więc chyba trzeba szybciej
ale serce boli
doszła pod most
do wody
żywej jeszcze3. Міст в Ірпені
березень 2022
бабуся
ступає по кладці
повільно
трохи скуто
несе клунок
пляшку води
хліб
обережно ставить стопи
бо слабкі
не хоче
забруднити одяг
лиш би не впасти
дійти до цього
зруйнованого мосту
там стоїть молодь
вона допоможе і Бог допоможе
ще кілька кроків
вибухи
погано чує
тому не боїться більше
тільки бачить
інші тікають
тож мабуть треба швидше
але болить серце
дійшла під міст
до води
ще живої4. Potrzeba trzech tysięcy worków na zwłoki
zabici leżą pod lasem
na ulicy
koło domów
na autobusowym przystanku
koło osiedlowej huśtawki
mężczyzna z rowerem
jechał po zakupy
teraz rozsypane
wokół nóg
i rozerwanego buta
ziemniaki chleb
cebula
worki nie zawsze
są czarne
trudno zdobyć tyle
czasem przysyłają mniejsze
na dzieci
tak dziwnie bez trumny
skąd wziąć tyle trumien
Borodianka Bucza
Charków Irpień
Mariupol Hostomel
ciał czasem nie można
zidentyfikować
więc leżą w workach
brata tego starszego pana
szukano długo
ciało nie miało głowy
znaleziono ją później
zbyt straszne
by pisać o tym w wierszu
więc gdzie o tym pisać
na cmentarzu krzyże
bez kamiennych nagrobków
tylko kopczyki z ziemią
wianuszki kwiatów
i płaczący ludzie
***
moją babcię Annę
Polkę wywiezioną przez Rosjan
w 1940 roku
ze Lwowa do Kazachstanu
i zmarłą z głodu
też pochowano bez trumny
lecz wtedy nie było plastikowych worków
tylko kapa przyniesiona z łóżka
zielona w żółte kwiatki
nagle rozkwitłe
na okrutnym śniegu4. Потрібно три тисячі пакетів для трупів
убиті лежать під лісом
на вулицях
біля будинків
на автобусній зупинці
біля сусідської гойдалки
чоловік з велосипедом
їхав за покупками
тепер розкидані
біля його ніг
і розірваного черевика
картопля хліб
цибуля
пакети не завжди
чорні
важко отримати достатню кількість
іноді надсилають менші
для дітей
так дивно без труни
де взяти стільки трун
Бородянка Буча
Харків Ірпінь
Маріуполь Гостомель
іноді тіла неможливо ідентифікувати
тому лежать у пакетах.
брата цього старшого чоловіка
довго шукали
тіло було без голови
її знайшли пізніше
занадто жахливо
щоб писати про це у вірші
а де ж про це писати
на цвинтарі хрести
жодних кам'яних надгробків
лише насипи землі
вінки квітів
і плачі людей
***
мою бабусю Анну
польку вивезли зі Львова до Казахстану
1940 року
і вона померла з голоду
її також поховали без труни
та тоді не було поліетиленових пакетів
лише коцик принесений з ліжка
зелений у жовті квіти
що раптом розквітли
на лютому снігу
więcej..
